Онлайн журнал
Альберт Ейнштейн — відомий фізик, творець теорії відносності, автор численних праць з квантової фізики, один з творців сучасного етапу розвитку даної науки.
Народився майбутній Нобелівський лауреат 15 березня 1879 року в невеличкому німецькому містечку Ульм. Родина походила з давнього єврейського роду. Батько Герман був власником фірми, що займається набиванням матраців і подушок пір’ям. Мама Ейнштейна була дочкою відомого продавця маїсу. У 1880 сім’я вирушає в Мюнхен, де Герман разом з братом Якобом створює маленьке підприємство з продажу електрообладнання. Через якийсь час у Ейнштейнів народжується дочка Марія.
У Мюнхені Альберт Ейнштейн йде в школу для католиків. Як згадував вчений, в 13 років він перестав довіряти переконанням релігійних фанатиків. Долучившись до науки, він по-іншому почав дивитися на світ. Все те, що було сказано в Біблії, тепер не представлялося йому правдоподібним. З дитячих років найбільш яскравими враженнями Альберта Ейнштейна була книга Евкліда «Начала» і компас. За бажанням матері маленький Альберт став захоплюватися грою на скрипці. Тяга до музики надовго засіла в серці вченого. В майбутньому, перебуваючи в Штатах, Альберт Ейнштейн давав концерт всім емігрантам з Німеччини, виконавши композиції Моцарта на скрипці.
Восени 1895 року юний геній приїжджає до Швейцарії, щоб поступити в училище. У вересні 1897 року він успішно складає іспити. Через певний час Альберт Ейнштейн відрікається від громадянства Німеччини і приймає швейцарське. Однак для цього необхідно було заплатити 1000 франків. Але грошей не було, так як сім’я перебувала в складному матеріальному становищі. Родичі Альберта Ейнштейна переїжджають в Мілан після того, як розорилися.
Стиль викладання в Політехнікумі подобався Ейнштейну, адже авторитарне ставлення викладачів було відсутнє. Юному науковцю стало легше. Процес навчання був цікавим ще й тому, що лекції вели такі генії, як Адольф Гурвіц і Герман Мінковський.
Наука в житті Ейнштейна
У 1900 році Альберт завершує навчання в Цюріху і отримує диплом. Це давало йому право на викладання фізики і математики. Вчителі оцінювали знання юного вченого на високому рівні, але надати допомогу в майбутній кар’єрі не захотіли. У наступному році він отримує швейцарське громадянство, але роботу знайти так і не може. Ейнштейн голодував днями, що послужило причиною виникнення розлади печінки. Незважаючи на всі труднощі, Альберт Ейнштейн намагався приділяти більше часу науці. У 1901 році берлінський журнал надрукував роботу теорії капілярності, де Ейнштейн провів аналіз сил тяжіння в атомах рідини.
Однокурсник Гроссман допомагає Ейнштейну і влаштовує його на роботу в патентне бюро. Тут Альберт Ейнштейн працює 7 років, оцінюючи заявки на отримання патентів. У 1903 він працював у Бюро вже на постійній основі. Характер і стиль роботи дозволяли вченому в вільний час займатися вивченням проблем, пов’язаних з фізикою.
Відкриття Ейнштейна
В 1905 році вийшла робота Ейнштейна про броунівському русі частинок. Робота англійця Броуна вже мала пояснення. Ейнштейн ж, не стикаючись з роботами вченого перш, надав його теорії якусь завершеність і можливість проведення дослідів. У 1908 досліди француза Перрена підтвердили эйнштейновскую теорію.
У 1905 виходить інша робота вченого, присвячена трансформації світла. Ейнштейн висунув теорію про те, що світло поглинається частинами і складається з квантів. Подібне припущення дозволило вченому пояснити реальність «червоної межі» (гранична частота, нижче рівня якої електрони не вибиваються із тіла).
Квантову теорію вчений застосував і по відношенню до інших явищ, які класики не могли розглянути детально.
У 1921 році був удостоєний звання Нобелівського лауреата.
Теорія відносності
Незважаючи на безліч написаних статей, всесвітню популярність вчений здобув завдяки своїй теорії відносності, яку вперше озвучив у 1905 році в одному віснику. Ще в юності вчений замислювався над тим, що постане перед спостерігачем, який би зі швидкістю світла відправився слідом за світловою хвилею. Він не прийняв концепцію ефіру.
Альберт Ейнштейн припустив, що для будь-якого об’єкта, як би він не рухався, швидкість світла однакова. Теорія вченого порівнянна з формулами Лоренца для перетворення часу. Однак перетворення Лоренца були непрямими, які не мають зв’язку з часом.
Альберт Ейнштейн думав, що будь-яке тіло сприяє викривлення простору, роблячи його іншим, а інше тіло по відношенню до даного рухається в цьому ж просторі і відчуває вплив першого тіла.
Теорія відносності дала поштовх до розвитку інших теорій, які пізніше отримали підтвердження.
Американський період життя вченого
Переїхавши до столиці Німеччини, Ейнштейн зрадів, адже він завжди мріяв попрацювати і поділитися думками з таким великим німецьким вченим, як Макс Планк. Проте фашистська ідеологія Німеччини змусила його виїхати в Америку. Ейнштейн відрікся від громадянства Німеччини, відмовився від роботи в Академії наук Баварії.
В Америці він став професором Прінстонського університету, продовжуючи розробляти теорію поля, яка об’єднувала б гравітацію та електромагнетизм.
У Прінстоні професор Ейнштейн був справжньою знаменитістю.
Він був одним з головних ідеологів утворення держави Ізраїль. Крім того, Ейнштейна запрошували на пост президента цієї країни, але він відмовився.
Головною трагедією життя вченого була ідея атомної бомби. Спостерігаючи за наростаючою міццю німецької держави, він в 1939 році відправив лист американському Конгресу, що спонукало до розробки і створення зброї масового ураження. Пізніше Альберт Ейнштейн пошкодував про це, але було вже надто пізно.
